Под небом лучезарным, под небом голубым
Позволь просить немного, чтоб дух мой счастлив был;
И сердце не скорбело; и не лилась слеза,
Но пребывала вера сегодня и всегда.
Позволь, Господь, быть ближе, к Тебе, здесь, на Земле.
Позволь не расставаться ни тут, ни там, нигде,
И быть влюблённым в небо, и радостью сиять,
Иметь то, что не может никто в душе отнять.
Под солнцем и при звёздах, под небом грозовым,
Позволь иметь мне силы платить добром всем злым.
И тем, кто ненавидит, Твою Любовь явить.
Позволь, под благодатью, Тобой дышать и жить.
В туманах и в морозы, под ветром штормовым
Держи, Христос, за руку, веди путём святым.
Позволь иметь мне сердце, где свет и чистота,
И Дух Святой обитель имеет навсегда.
Позволь, Господь, быть ближе, к Тебе, здесь, на Земле.
Позволь не расставаться ни тут, ни там, нигде,
И быть влюблённым в небо, и радостью сиять,
Иметь то, что не может никто в душе отнять.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 2156 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
