Закон жизни, открытый скромным туалетным уборщиком
Я получил прекрасную специальность.
Я научился драить туалет:
Теперь уж без работы не останусь -
Меня возьмут, ведь выхода им нет.
Нужду во мне доказывать здесь лишне -
Мой труд все говорит сам за себя -
Не могут люди обойтись без пищи,
А значит, и не могут без говна.
Я нужен им как пища и одежда,
Как солнце, и как воздух, и как сон.
Я нужен им не меньше, чем надежда,
И чем миллионеру - миллион.
Вы без меня беспомощны, как дети -
Пеленки что не могут поменять.
Я, может быть,
важнее всех на свете -
Примерно так же, как отец и мать.
Вам, люди, просто стыдно в том признаться,
Что за собой не моете клозет -
Ну не к лицу вам всем говна бояться
И делать из того большой секрет.
Вы все хотите выглядеть прилично -
Красивыми явить себя на свет
Но я то знаю все ваши привычки,
Вашу культуру, и ваш этикет.
Я ваш вседневный исповедник, братцы.
О вас я знаю то, что ни к лицу,
Боитесь в чем самим себе признаться,
Стыдливо тайну скрыв от всех свою.
Что человек, конечно же не ангел.
И производит много он дерьма.
Его жизнедеяльности останки
Воняют сильно явно неспроста.
Вам запах роз, конечно же, милее.
Вы, руки простирая к вышине,
Не смотрите на то, что поскромнее,
И что творите в тайне на земле.
Вы лицемерно изгибая спинки,
В погоне за успехом и мечтой,
Рисуете красивые картинки,
Лишь в туалете став самим собой.
Вы любите еще, чтоб вас хвалили
И правду ненавидете всегда.
О, если б вы при этом так же жили,
Как сколько производите дерьма!
Но есть закон причинности в народе,
Он дан наверняка, нам неспроста:
Чем вы сытней среди людей живете,
Тем больше производите говна!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
